Зміст
Підмет і присудок — це основа будь-якого речення. Без них речення не існує. Але знайти їх буває складніше, ніж здається: підмет не завжди стоїть на початку, а присудок може складатися з кількох слів. Розберімось із правилами детально.
Що таке граматична основа речення
Граматична основа — це підмет і присудок разом. Вона є серцем речення: усі інші члени речення лише доповнюють або уточнюють її.
Кожне речення має принаймні одну граматичну основу. Якщо основ дві і більше — речення складне.
Приклади граматичних основ:
- “Сонце світить.” — основа: сонце світить.
- “Іде дощ.” — основа: дощ іде.
- “Тихо.” — основа лише з присудка: тихо.
- “Ніч.” — основа лише з підмета: ніч.
Граматична основа — це мінімальне речення. Якщо прибрати всі другорядні члени і залишити лише підмет і присудок — зміст збережеться, хоча й стане меншим.
Що таке підмет
Підмет — це головний член речення, який називає того, про кого або про що говориться, і відповідає на питання хто? або що?
Підмет завжди стоїть у називному відмінку. Це ключова ознака: якщо слово відповідає на питання хто? або що? і стоїть у називному відмінку — це підмет.
Чим може бути виражений підмет
Підмет може бути виражений різними частинами мови. Найпоширеніші випадки:
- Іменник у називному відмінку: “Учень читає книгу.” — підмет учень.
- Займенник у називному відмінку: “Він прийшов.” — підмет він.
- Прикметник або дієприкметник у значенні іменника: “Хворий лежав у ліжку.” — підмет хворий.
- Числівник: “Двоє пішли вперед.” — підмет двоє.
- Інфінітив: “Вчитися — це завжди корисно.” — підмет вчитися.
- Словосполучення: “Мати з дитиною гуляли в парку.” — підмет мати з дитиною.
Як знайти підмет
Алгоритм пошуку підмета простий:
- Знайдіть присудок — дієслово, яке називає дію або стан.
- Поставте від присудка питання хто? або що?
- Слово, яке відповідає на це питання і стоїть у називному відмінку — це підмет.
Приклад: “Старий дуб стоїть на узліссі.” Дієслово — стоїть. Хто стоїть? Дуб. Підмет — дуб.
Підмет і додаток відрізняються відмінком. “Я бачу друга” — друга стоїть у родовому відмінку, це додаток. “Друг прийшов” — друг стоїть у називному відмінку, це підмет.
Що таке присудок
Присудок — це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку підмета і відповідає на питання що робить? що робиться? який? хто такий? що таке?
Присудок граматично пов’язаний із підметом: він узгоджується з ним у числі, а в минулому часі — і в роді.
Типи присудків
Присудки поділяються на три типи.
Простий дієслівний присудок — виражений одним дієсловом у певній формі:
- “Дівчина співає.” — присудок співає.
- “Він прийде завтра.” — присудок прийде.
- “Читай уважно.” — присудок читай.
Складений дієслівний присудок — складається з допоміжного дієслова і інфінітива:
- “Він почав читати книгу.” — присудок почав читати.
- “Вона хоче вчитися.” — присудок хоче вчитися.
- “Ми змогли перемогти.” — присудок змогли перемогти.
Складений іменний присудок — складається з дієслова-зв’язки (бути, стати, здаватися, називатися) і іменної частини:
- “Вона стала лікарем.” — присудок стала лікарем.
- “Небо було синім.” — присудок було синім.
- “Він здається втомленим.” — присудок здається втомленим.
Таблиця типів присудків
| Тип присудка | З чого складається | Приклад |
|---|---|---|
| Простий дієслівний | Одне дієслово | “Він читає.” |
| Складений дієслівний | Допоміжне дієслово + інфінітив | “Він почав читати.” |
| Складений іменний | Дієслово-зв’язка + іменна частина | “Він став лікарем.” |
Чим може бути виражена іменна частина присудка
Іменна частина складеного іменного присудка може бути виражена:
- іменником: “Київ — столиця України”;
- прикметником: “Вода була холодною”;
- числівником: “Два і два — чотири”;
- займенником: “Ця книга — моя”;
- дієприкметником: “Вікно було відчинене”.
Зв’язка “є” і нульова зв’язка
В українській мові дієслово-зв’язка “бути” у теперішньому часі часто опускається. Це називається нульова зв’язка.
Порівняйте:
- “Київ є столицею України.” — зв’язка є.
- “Київ — столиця України.” — нульова зв’язка, позначається тире.
Тире між підметом і присудком ставиться саме тоді, коли зв’язка нульова. Це важливе пунктуаційне правило:
- Обидва головних члени виражені іменниками: “Праця — це честь.”
- Обидва виражені інфінітивами: “Жити — значить боротися.”
- Один виражений числівником: “Двічі два — чотири.”
- Перед словами “це”, “то”, “ось”: “Київ — це серце України.”
Тире не ставиться, якщо між підметом і присудком є частка не: “Серце не камінь.”
Односкладні речення: коли одного головного члена достатньо
Не кожне речення має і підмет, і присудок. Є речення, у яких є лише один головний член — і цього достатньо для повноцінного вираження думки.
| Тип | Характеристика | Приклад |
|---|---|---|
| Означено-особове | Дієслово 1 або 2 особи | “Іду додому.” |
| Неозначено-особове | Дієслово 3 особи множини | “Кажуть, що буде дощ.” |
| Узагальнено-особове | Загальна істина | “Без труда не виловиш рибку.” |
| Безособове | Немає діяча | “Смеркає. Морозить.” |
| Називне | Лише підмет-іменник | “Ніч. Тиша. Зорі.” |
Найпоширеніші помилки при знаходженні основи
Кілька типових помилок, яких варто уникати:
- Плутають підмет із додатком. “Я бачу зорю” — зорю стоїть у знахідному відмінку, це додаток. Підмет — я.
- Вважають підметом слово не в називному відмінку. “Батьку треба допомогти” — батьку стоїть у давальному відмінку, це не підмет. Речення безособове.
- Не помічають складений присудок. “Він хоче спати” — присудок хоче спати, а не лише хоче.
- Не розпізнають іменний присудок без зв’язки. “Небо синє” — синє є присудком, а не лише означенням.
- Плутають означення з підметом. “Старий учитель розповідав” — старий тут означення, підмет — учитель.
Пошук граматичної основи — це перший крок до розуміння будь-якого речення. Як тільки знайшли підмет і присудок — стає зрозумілою і структура, і пунктуація, і тип речення. Все інше вибудовується навколо цієї пари.
