Зміст
Апостроф — один із найменших знаків у письмі, але один із найбільших джерел помилок. “Пять чи п’ять?”, “звязок чи зв’язок?”, “память чи пам’ять?” — ці питання виникають постійно. Розберімось із правилами один раз і назавжди.
Що таке апостроф і яка його функція
Апостроф — це розділовий знак у вигляді коми, піднятої на рівень верхнього краю рядка (‘). В українській мові він позначає роздільну вимову приголосного і наступного м’якого голосного.
Коли між приголосним і голосним я, ю, є, ї стоїть апостроф — це означає, що приголосний вимовляється твердо, а голосний починається з й: “пять” вимовляється як “пйять”, “єднання” — “йеднання”.
Без апострофа приголосний пом’якшується перед я, ю, є: “буря” — “бур’а” і “буря” — це різні слова з різною вимовою.
Апостроф в українській мові — це знак роздільної вимови. Він каже: тут приголосний і голосний не зливаються, між ними є невидима перепона.
Після яких літер пишеться апостроф
Апостроф пишеться лише після певних приголосних. Їх легко запам’ятати за допомогою мнемонічного слова “БПВМФ” або фрази “Батько П’є Вино Мало Фактично”.
Це губні приголосні: б, п, в, м, ф.
А також після р — але за окремими умовами.
Апостроф НЕ пишеться після інших приголосних — навіть якщо після них стоїть я, ю, є, ї.
Таблиця: після яких літер пишеться апостроф
| Літера | Пишеться апостроф | Приклади |
|---|---|---|
| б | так | б’є, об’єкт, зуб’я |
| п | так | п’ять, п’єса, п’ю |
| в | так | в’яз, зв’язок, в’юн |
| м | так | м’яч, м’ясо, м’який |
| ф | так | ф’юзеляж, Рафаель |
| р | так (не завжди) | пір’я, матір’ю, подвір’я |
| інші приголосні | ні | буря, свято, дякую |
Коли пишеться апостроф
Після губних б, п, в, м, ф
Апостроф пишеться після букв б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї:
- б’ю, б’є, б’ється, об’єм, об’єднання, зуб’я;
- п’ять, п’є, п’єса, п’ятниця, п’юре;
- в’яз, в’язати, зв’язок, в’їзд, в’юн, розв’язати;
- м’яч, м’ясо, м’який, м’яз, пам’ять, ім’я, сім’я;
- ф’юзеляж, Рафаель — у словах іншомовного походження.
Важливо: апостроф пишеться лише тоді, коли губний і я/ю/є/ї стоять на межі кореня або після префікса. Якщо я, ю, є позначають м’якість попереднього приголосного — апостроф не потрібен.
Після р
Після р апостроф пишеться, якщо р стоїть у кінці складу перед я, ю, є, ї:
- пір’я, матір’ю, подвір’я, бур’ян, міжгір’я;
- але: буря, рясний, рюкзак, рєзати — тут р не в кінці складу і вимовляється м’яко.
Після префіксів
Апостроф пишеться після будь-якого префікса, що закінчується на приголосний, перед я, ю, є, ї:
- об’єкт, об’єднати, об’їхати;
- під’їзд, під’їхати, під’єднати;
- роз’яснити, роз’їхатись, роз’єднати;
- від’їзд, від’ємний, від’єднати;
- з’єднати, з’їхати, з’явитися;
- пів’яблука, пів’їдальні.
Це правило діє незалежно від того, яка буква стоїть перед апострофом — губна чи інша.
В іншомовних словах і власних назвах
В іншомовних словах апостроф пишеться після б, п, в, м, ф, а також після г, к, х, ж, ч, ш перед я, ю, є, ї:
- комп’ютер, інтерв’ю, прем’єра, ф’юзеляж;
- Х’юстон, Женев’єва, Монтеск’є.
Коли апостроф НЕ пишеться
Це не менш важлива частина правила — знати, де апостроф не потрібен.
Після губних, якщо перед ними є інший приголосний (крім р)
Якщо перед губним б, п, в, м, ф стоїть будь-який інший приголосний (крім р) — апостроф не пишеться:
- свято (с + в) — без апострофа;
- цвях (ц + в) — без апострофа;
- дзвякнути (дз + в) — без апострофа;
- тьмяний (т + м) — без апострофа;
- смерть (с + м) — без апострофа.
Але: розв’язати — тут в стоїть після префікса роз, тому апостроф є.
Після р у середині слова, коли р м’який
Якщо р вимовляється м’яко і стоїть у середині слова — апостроф не пишеться:
- буря — бур’яН і буря — різні слова;
- рясний — без апострофа;
- рюкзак — без апострофа;
- крюк — без апострофа.
Перевірка: вимовте слово. Якщо р звучить твердо і після нього чується й — потрібен апостроф. Якщо р м’який — апостроф не потрібен.
Найнадійніший спосіб перевірити апостроф — вимова. Скажіть слово вголос і прислухайтесь: чується окремий звук й після приголосного? Якщо так — пишіть апостроф.
Апостроф у власних назвах і прізвищах
У власних назвах апостроф пишеться за тими самими правилами:
- Стеф’юк, Лук’яненко, Лук’янів — після губних перед ю, я.
- Захар’їн, Захар’єнко — після р перед ї, є.
- М’ясківський, В’ячеслав — після губних.
- Під’яченко — після префікса.
Іноді у прізвищах зустрічається знак, схожий на апостроф, але ним не є — наприклад, у транслітерованих іноземних прізвищах. Важливо розрізняти апостроф (‘) і лапки або інші знаки.
Апостроф і м’який знак: у чому різниця
Деякі люди плутають апостроф і м’який знак, бо обидва пов’язані з м’якістю приголосних. Але це різні знаки з різними функціями.
| Знак | Функція | Приклади |
|---|---|---|
| Апостроф (‘) | Роздільна вимова | п’ять, м’яч, зв’язок |
| М’який знак (ь) | М’якість приголосного | сіль, день, батько |
М’який знак пом’якшує попередній приголосний і не розділяє його від наступного голосного. Апостроф, навпаки, розділяє приголосний від наступного голосного.
Після апострофа стоять лише я, ю, є, ї. Після м’якого знака можуть стояти будь-які голосні або він може стояти наприкінці слова.
Найпоширеніші помилки з апострофом
Кілька помилок, які трапляються найчастіше:
- “свято” пишуть як “св’ято” — помилка, бо перед в стоїть с;
- “цвях” пишуть як “цв’ях” — помилка з тієї самої причини;
- “дякую” пишуть як “д’якую” — д не є губним, апостроф не потрібен;
- “буря” і “бур’ян” плутають — у “бур’яні” р стоїть у кінці складу і тверде, у “бурі” — м’яке;
- “звязок” без апострофа — помилка, правильно “зв’язок”;
- “память” без апострофа — помилка, правильно “пам’ять”;
- “мять” замість “м’яч” — навпаки, пропуск апострофа.
Список слів, у яких апостроф найчастіше пропускають або ставлять помилково:
- правильно: пам’ять, м’яч, м’ясо, п’ять, зв’язок, об’єкт, під’їзд, сім’я, ім’я, в’їзд, пір’я, бур’ян, комп’ютер, інтерв’ю;
- без апострофа: свято, буря, дякую, рюкзак, цвях, тьмяний, рясний, кювет.
Апостроф — невеликий знак, але він несе важливе навантаження. Два слова можуть виглядати майже однаково, але звучати по-різному саме через нього. “Буря” і “бур’ян”, “свято” і “зв’язок” — у кожному з цих випадків наявність або відсутність апострофа змінює і вимову, і написання.
