Головна » Психологічне відновлення після травми хребта: чому емоційний стан визначає темп фізичної реабілітації

Психологічне відновлення після травми хребта: чому емоційний стан визначає темп фізичної реабілітації

від Карпенко Олена
0 коментарі
Психологічне відновлення після травми хребта: чому емоційний стан визначає темп фізичної реабілітації

Навіть найкраща програма реабілітації не дасть повного результату, якщо людина внутрішньо зламана і не вірить, що щось може змінитись.

Тому на відновлення після травми хребта  впливає психологічний стан, тобто скільки зусиль людина вкладає в заняття, наскільки вона готова терпіти дискомфорт, чи приходить на терапію щодня або знаходить причини пропустити. А значить — визначає темп і глибину фізичного відновлення.

Які психологічні реакції нормальні після травми хребта 

Після травми хребта психіка проходить стадії горювання, тому що втратила своє колишнє тіло, плани на майбутнє та звичний статус у суспільстві. Психіка реагує поетапно:

  • Заперечення: на цьому етапі пацієнт часто відмовляється від адаптивних технологій, наприклад, не хоче вчитися керувати кріслом колісним.
  • Гнів: агресія може виливатися на медичний персонал та найближчих людей.
  • Торг: пошук експериментальних методів, нетрадиційної медицини або обіцянок «зробити все, аби тільки допомогло».
  • Депресія: усвідомлення реальності, розпач, небажання нікого бачити.

Депресія після спінальної травми: як часто виникає і чому це не слабкість

З клінічною депресією або вираженими тривожними розладами стикається кожен третій пацієнт, який переніс ушкодження спинного мозку. Проте в нашому суспільстві досі побутує стереотип, що депресія — це просто прояв слабкості, ліні чи браку сили волі. Насправді депресія — це важкий біохімічний стан, коли мозок через хронічний стрес і травму знижує вироблення серотоніну й дофаміну. Людина фізично не може відчувати радість чи мотивацію за власним бажанням. Вимагати від пацієнта в депресії взяти себе в руки — це все одно, що вимагати від людини зі зламаною ногою пробігти марафон. 

Як психологічний стан впливає на мотивацію та результати фізичної терапії

Як психологічний стан впливає на мотивацію та результати фізичної терапії 

Коли людина перебуває в стані хронічного стресу чи апатії, в її організмі зависокий рівень кортизолу — гормону, який руйнує м’язову тканину та уповільнює регенерацію.

Крім того, фізична терапія при травмі хребта вимагає від пацієнта щоденної, монотонної та виснажливої праці через біль і втому. Якщо психологічний стан зруйнований, людина виконує вправи формально або взагалі відмовляється їхати в зал. Без активного залучення уваги та волі пацієнта мозок не створює нові нейронні зв’язки. Якщо людина не вірить у результат, ефективність занять падає майже до нуля.

Робота з психологом у реабілітації після травми хребта: що це дає 

Психолог допомагає змістити фокус уваги пацієнта з того, що він втратив, на те, що в нього залишилося і що можна розвинути. Замість глобального запиту «я хочу знову ходити» фахівець вчить людину ставити короткі та досяжні цілі: «цього тижня я вчуся самостійно тримати баланс сидячи», «наступного тижня я сам пересяду на крісло колісне». Кожна маленька перемога повертає пацієнту відчуття контролю над власним життям, яке було повністю зруйноване в момент травми. 

Як родина може підтримати, не нашкодивши процесу відновлення

Бажання близьких допомогти часто переходить межу й перетворюється на гіперопіку, яка тільки шкодить пацієнту, бо виховує так звану виучену безпорадність. Правильна стратегія родини має бути такою:

  • Заохочувати будь-яку самостійність. Навіть якщо людина одягає сорочку 20 хвилин, важко дихаючи, не потрібно виривати її з рук. Нехай одягне сама.
  • Розмовляти на рівних, без жалю в голосі. Жалість принижує та позбавляє сил.
  • Не приховувати свої почуття. Родина теж має право на втому чи сум, щирість зближує краще, ніж штучний оптимізм.
Повернення до соціального життя після травми хребта: реальні кроки

Повернення до соціального життя після травми хребта: реальні кроки

Найважчий момент настає тоді, коли пацієнт залишає стіни клініки й повертається додому. Виникає страх перед виходом на вулицю, перед поглядами перехожих, перед неадаптованим міським простором.

Соціалізація має відбуватися поступово. Перший крок — це повна адаптація власної квартири, щоб людина не залежала від допомоги в побуті. Другий крок — виходи на вулицю, спочатку з близькими, потім самостійно. Велику роль тут відіграє спілкування у групах взаємодопомоги з людьми, які мають схожу травму, але вже навчилися активно жити, працювати, керувати автомобілем та подорожувати. 

Коли психологічна підтримка переходить у психотерапію: що це означає для пацієнта

Якщо депресивний стан затягується, пацієнт повністю відмовляється від їжі чи реабілітації, висловлює суїцидальні думки або страждає від панічних атак — це ознака того, що потрібна психотерапія та допомога лікаря-психіатра.

Психотерапія, наприклад, когнітивно-поведінкова допомагає змінити глибинні установки людини, які заважають їй жити далі. Крім того, у цей період лікар може призначити медикаментозну підтримку — антидепресанти. Вони вирівнюють біохімічний баланс у мозку, знімають тривогу та повертають пацієнту той мінімум енергії, який необхідний для щоденних фізичних тренувань у залі.

Комплексна реабілітація та психологічна допомога в центрі «Модричі» 

У центрі «Модричі» з першого дня госпіталізації з пацієнтом та його родиною працюють досвідчені психологи. Вони допомагають подолати депресивні стани, знайти нову мотивацію для виснажливих тренувань та вчать ставити реалістичні цілі. 

Простір центру повністю безбар’єрний, що дозволяє людині самостійно пересуватися, відвідувати спільні зони відпочинку та соціалізуватися серед інших пацієнтів. 

Записатися на консультацію або уточнити умови перебування в центрі можна за номером телефону +38 (096) 680 77 79 або на офіційному сайті https://modrychi.com.ua/reabltatsya-pslya-travmi-hrebta